Підвищення багатопліддя свиноматок
Плідність - це довічна продуктивність свиноматки або продуктивність за певний проміжок часу. Дуже часто плодючість плутають з багатоплідністю, хоча це різні поняття. Багатоплідністю називається разовий показник продуктивності свиноматки, тобто число поросят в одному посліді.
Основу інтенсивного відтворення свиней складає комплекс зоотехнічних, ветеринарно-санітарних та організаційно-господарських заходів. По-перше, в господарстві має бути створено високопродуктивне стадо свиноматок планової для даної іони породи. Отримати за один опорос 10-12 поросят вагою 1,2-1,4 кг можна лише в тому випадку, якщо свиноматки з розвитку відповідають вимогам класу еліта і першого класу (жива вага 220-235 кг, довжина тулуба 150-160 см). По-друге, дуже важливо правильно і точно вести зоотехнічний облік та відбір ремонтного молодняку від кращих за продуктивним якостям поєднань. Систематична робота зі стадом але відбору нащадків від високоцінних свиноматок дає можливість у кожному поколінні поліпшити багатоплідність і плодючість свиней.
Крім багатопліддя, велике значення має крупноплодность маток, тобто жива вага поросят при народженні. Чим більше вага поросят при народженні, тим краще вони розвиваються. Відхід серед поросят, вага яких при народженні був 0,6 кг, складає 80%, при 0,8 кг - 20%, а при вазі 1,3 кг і вище - 2-5%. Тому при селекції свиноматок на такий показник, як крупноплодпость, звертають особливу увагу.
Практичних працівників найбільше цікавить питання про кількість народжених поросят, тобто фактичне багатоплідність. Разом з тим існує поняття про потенційного багатоплідді, яке означає число овуліровавшіх яйцеклітин. Запліднені яйцеклітини-зиготи - можуть бути повноцінними і неповноцінними. Перші з них розвиваються у великих, життєздатних поросят, а другі гинуть в перші ж дні після утворення. В організмі сформувалися міцних зародків обмінні процеси протікають на більш високому рівні, а отже, вони отримують через плаценту матері більше поживних речовин, ніж слабкі, Тому рівень плацентарного харчування зародків в значній мірі обумовлений фізіологічною активністю самих зародків, особливо на ранніх стадіях їх розвитку, коли потреба в поживних речовинах ще незначна і материнський організм може її повністю задовольнити. Однак і на пізніх стадіях ембріонального розвитку фізіологічно більш повноцінні зародки інтенсивніше споживають поживні речовини, ніж слабкі, в результаті поросята одного опоросу мають різну вагу.
Найбільш відповідальним є перший період - супоросності, коли зародки ще не прикріпили з стінок матки, а також останній період, під час якого відбувається значне зростання їх. Вітамінна, протеїнова та мінеральна забезпеченість раціонів сприяє підвищенню багатоплідності. За одне полювання у свиноматок в середньому виділяється 20 і більше яйцеклітин, а народжується всього 10-12 поросят. Різниця між числом запліднених яйцеклітин та народжених поросят якраз і показує кількість загиблих в ембріональний період зародків. Ембріональна смертність свиней в чому залежить від повноцінності годівлі, умов утримання, здоров'я тварин, а також від підготовленості кнурів і свиноматок до відтворення. Зниження смертності зародків є важливим резервом підвищення багатоплідності свиноматок у кожному стадо.
Зміна ваги ембріонів свиней за окремими віковими періодами вивчено багатьма дослідниками. При цьому було встановлено, що вага плода за останню третину ембріонального періоду подвоюється. Інтенсивність ембріонального зростання значною мірою пов'язана зі спадковими факторами. Так, наприклад, у віці 45 днів ембріони свиней миргородської породи важать 23,8 г, а великої білої породи - всього лише 15,8 г, а в постембріональний період за швидкістю зростання велика біла порода перевершує миргородську.
На вагу поросят при народженні істотно впливає вага матері. Багатьма дослідами встановлено, що від первоопоросок поросята часто народжуються з меншою вагою, ніж від повновікових маток. Практика ж підтверджує, що недорозвинені і худі матки, а також ожирілі дають дрібний і невиравненний приплід при народженні. Таким чином, для підвищення багатоплідності маток необхідно створити в кожному господарстві основне стадо, відселекціонованих по многоплодию і крупноплідність. Поповнюють його спрямований по вирощеним ремонтним молодняком, відібраних від кращих поєднань.
Для виявлення та попередження інфекційних захворювань систематично проводять ветеринарні заходи і щеплення тварин. Досвід показує, що малоплодіе і прохолостов свиней зазвичай спостерігаються в господарствах, де є недоліки в організації відтворення поголів'я. Часта причина порушення супоростності - забиття стінок живота, падіння свиноматок, які відбуваються при скупченому змісті, а також прогонах тварин по вузьких проходах. Тому свинарка повинна організувати свою роботу так, щоб не було тисняви і присутності тварин з інших приміщень. Виконання цих та інших вимог дає можливість отримувати від кожної основної свиноматки в рік не менше 18-20 поросят.
Навчальна книга свинарки під ред. А.В. Квасницького